Казатися, жуся, жешся, гл.

1) Быть сказану. Казатиметься й те, що зробила оця. Єв. Мр. XIV. 9.

2) Показываться, являться. Чи сам пан дома? Хоч же він дома, та не кажеться, к коню в шубочку прибірається. Чуб. III. 457.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 207.