Кадило, ла, с.

1) Кадильница. Дяк співа, попи з кадилами, з кропилом. Шевч. З кадила дим по церкві пішов.

2) Ѳиміамъ, ладонь. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Ном. № 12967.

3) Раст. Melittis Mellissophyllum L. ЗЮЗО. І. 128.

4) — дике. Раст. Lamium maculatum. Лв. 99.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 206.