Кавзувати, зу́ю, єш, гл.

1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. См. Кабзувати 2.

2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 205.