Кабанувати, ну́ю, єш, гл. Валяться, лежать подобно кабану. Не хочеться мені уставать, — щось я утомився, — так би й кабанував цілісінький день. Аѳан. Чужб., Восп. о Шевч. 19.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 202.