Кабан, на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 132. Ум. Кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. Кабанюга.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 202.