Имберь, рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. Имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 192.