Идол, ла, м.

1) Идолъ. Шевч. 603.

2) Чортъ. Ув. Идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 192.