Зіхо́дитися, джуся, дишся, сов. в. зійтися, йду́ся, дешся, гл.

1) Сходиться, сойтись вмѣстѣ. Чи не зійдемося, чи не зострінемося хотя голосочком. Мет. 60. Кому на горе ідеться — велика дірка, та мала латка: і туди тягни, і туди тягни, — не зіходиться. Ном. № 1692.

2) Подниматься, подняться. Зараз ся зійшла вітровая хвиля. Гол. І. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 155.