Зім’я́ти и зімняти, мну, не́ш, гл.

1) Смять.

2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім’яв сіль.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 153.