Зібга́ти, га́ю, єш, гл.

1) Скомкать.

2) Согнуть; свернуть.

3) — коровай. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. Н. п.

4) — гніздо́. Свить гнѣздо.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 152.