Зчісувати, сую, єш, сов. в. зчесати, зчешу, шеш, гл.

1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку. Чуб. V. 937.

2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала. Стор. І. 15.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 190.