Зчіплювати, люю, єш, сов. в. зчепити, плю, пиш, гл.

1) Сцѣплять, сцѣпить.

2) — руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії. Мкр. Н. 37.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 190.