Зсідати, да́ю, єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, деш, гл.

1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382.

2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 186.