Зріст, зро́сту, м.

1) Ростъ. Сама красна, чепурная, хорошого зросту. Мл. л. сб. 203. На зріст. Ростомъ. шити на зріст. Шить такъ, чтобы пошитое годилось и тогда, когда выростетъ тотъ, для кого шито.

2) Возрастъ. З малих літ до великого зросту кохала, годувала. ЗОЮР. І. 19.

3) Проросшее зерно, снопы.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 184.