Зрушити, шу, шиш, гл.

1) Сдвинуть. Насилу зрушив з місця.

2) Тронуть, взволновать. Дуже батька слова її зрушили. МВ. ІІ. 149.

3) Встревожить. Всю діброву крилечками вкрили, голосочком діброву зрушили. Чуб. V. 315.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 185.