Золяник, ка́, м.

1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж.

2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 179.