Зола, ли́, ж.

1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною. Ном. № 14198.

2) Щелочь.

3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 178.