Зодягати, га́ю, єш, сов. в. зодягти, гну, неш, гл. Одѣвать, одѣть. МВ. ІІ. 42. Та свої скринечки наповняю, та своїх діточок зодягаю. Мет. 370. І не зодіг його з мого достатку. К. Іов. 67.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 177.