Зогрішати, ша́ю, єш, сов. в. зогрітити, шу, ши́ш, гл. = Згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 177.