Значний, а, е.

1) Значительный. Значная шість війська.

2) Видный, замѣтный. Був сей чоловік значний між усіма на сході сонця. К. Іов. 3.

3) Знатный. Значні пани і шляхетство. Стор. МПр. 67. Чоловік значного роду. Єв. Л. XIX. 12.

4) = Значкий. Значні гроші, значний віл. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 172.