Змучитися, чуся, чишся, гл.

1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився. Чуб. V. 1144.

2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась. О. 1861. X. 32.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 169.