Змочувати, чую, єш, сов. в. змочи́ти, чу́, чиш, гл. Смачивать, смочить, измачивать, измочить. Змочувала холодною водою засмажені Прісчині уста. Мир. Пов. І. 170. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Ні дощик його не змоче. Мет. 208.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 168.