Злюбитися, блюся, бишся, гл.

1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком. Чуб. V. 204.

2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився. Котл. Ен. II. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 162.