Зли́зувати, зую, єш, сов. в. злизати, жу, жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. Ном. стр. 284, № 1894. Мов корова злизала язиком. Рудч. Ск. II. 176. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав. Мир. ХРВ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 158.