Злиде́нно нар.

1) Бѣдно; бѣдственно. Злиденно живуть. Одягнений злиденно. К. ПС. 85.

2) Жалкимъ образомъ. І так злиденно іскривився. Котл. Ен. VI. 81.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 158.