Зи́чний, а, е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 152.