Зичли́вий, а, е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 152.