Земля́нка, ки, ж.

1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. І. 131.

2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила.

3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Вх. Зн. 21. Ум. Земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 149.