Зеленкува́тий, а, е.

1) Зеленоватый.

2) Немного недозрѣвшій. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 148.