Зелене́ць, нця́, м.
1) Незрѣлый плодъ. См. Зеленцем.
2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 148.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Зелене́ць, нця́, м.
1) Незрѣлый плодъ. См. Зеленцем.
2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 148.