Зди́хатися, хаюся (шуся), хаєшся (шешся), гл.

1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Г. Барв. 397. Не здишусь — так набігався.

2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Рк. Левиц. Не здихався біди. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 144.