Зди́рник, ка, м. = Здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 144.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Зди́рник, ка, м. = Здирця. Народ не любить багачів, каже, що вони здирники. О. 1862. V. 12.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 144.