Здвига́ти, га́ю, єш, сов. в. здвигну́ти, ну́, не́ш, гл.

1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. ІІ. 26.

2) = Здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 143.