Про УКРЛІТ.ORG

здаватися

Здава́тися, здаю́ся, є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл.

1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355.

2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Грин. III. 359. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Мет. 12. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. Стор. МПр. 44.

3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Посл. Що сьому правда, — здаюсь на людей. О. 1862. III. 33.

4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Мет. 8. Ой здається, моє серце, що ти мальована. Чуб. V. 157.

5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? К. Іов. 63. Нащо він мені здався? Рудч. Ск. І. 23. Що я вам на сміх здався, чи що?. Ном. № 3478.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 142.

вгору