Звіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. звісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить. Камен. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 133.