Звари́ти, рю́, риш, гл.

1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. Чуб. IІI. 107.

2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 128.