Зби́тний, а, е.

1) Излишній, чрезмѣрный.

2) — чолові́к. = Збитошник. Вх. Лем. 417.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 123.