Заґрундзьо́вувати, вую, єш, сов. в. заґрундзюва́ти, дзюю, єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать. Черк. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 32.