Заї́зд, ду, м. Наѣздъ. Було б то тобі меншого брата на заїзди висилати. Мет. 451.

2) Пріѣздъ (на базаръ, на ярмарку). Нема тепер заїзду ніякого.

3) Постоялый дворъ. Де б тут найти заїзд, щоб переночувати? Грин. II. 124. От приїжджає той царенко в той город і став собі у заїзді. Рудч. Ск. І. 126.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 42.