Заїда́ння, ня, с.
1) Заѣданіе (чѣмъ).
2) Заѣданіе, загрызеніе (кого).
3) Погубленіе (кого).
4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 42.
а
б
в
ґ
г
д
е
є
ж
з
и
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Заїда́ння, ня, с.
1) Заѣданіе (чѣмъ).
2) Заѣданіе, загрызеніе (кого).
3) Погубленіе (кого).
4) Захватываніе (чужого добра). К. ЦН. 243.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 42.