Заюши́ти, шу́, ши́ш, гл.

1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у.

2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 120.