Зашумоті́ти, мочу́, тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій… зашумотіло у його. О. 1862. І. 48.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 119.