За́шпори, рів, мн. Острая боль въ поверхности рукъ отъ мороза. Оце зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страданія. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Мир. Пов. І. 117. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові. Мир. Пов. І. 139.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 119.