Захолод, ду, м. Студень, заливное. Дев’ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила Г. Барв. 425. І порося свячене, і паска заввишки з козацьку кучму, і захолоди, і всякі страви. Г. Барв. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 113.