Затьо́хкати, каю, єш, гл.

1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко.

2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 111.