Затума́нювати, нюю, єш, сов. в. затума́нити, ню, ниш, гл.

1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327.

2) Обмануть, обморочить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 110.