Затуля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. затули́тися, лю́ся, лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п’є і б’є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 110.