Зато́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. заточи́тися, чу́ся, чишся, гл.

1) Пошатываться, пошатнуться. Ой оре міщанин та й заточується. Чуб. V. 1075. Одного ранку Трохим устав з ліжка і ноги його заточилися. Левиц. І. 370.

2) О саняхъ: забѣгать въ сторону. Заточуються сани. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 109.