Затемня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зате́мнити, ню́, ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!… Я здужаю його собою затемнить. Греб. 367. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки? К. Іов. 84.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 105.