Зата́скувати, кую, єш, сов. в. затаска́ти, ка́ю, єш, гл.

1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134.

2) = Запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев’ять місяців. Св. Л. 300.

3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 105.